День пам’яті жертв політичних репресій

Дата: 19.05.2024 10:00

Кількість переглядів: 57

Фото без опису

Щороку у цей день у нашій країні вшановується День пам’яті жертв політичних репресій. “Великий терор” був розгорнутий на території Радянського Союзу у 1937 за ініціативи Сталіна та усієї керівної верхівки радянської влади. Унаслідок репресивних дій на території України були цілковито винищені представники інтелігенції, зруйновані суспільні зв’язки, відбувалося поширення антинаціоналістичних ідей, у суспільстві панувала масова депресія.

Як стверджують вчені історики, за період масових репресій на території Української Радянської Соціалістичної Республіки було засуджено близько 200 тисяч людей, а понад 150 000 осіб було розстріляно. Звільнення отримало менше 1000.

У 1991 році керівництво Української радянської соціалістичної республіки прийняло особливий Закон, у якому йшлося про реабілітацію політичних засуджених.

У відповідності до закону 1991-го року було реабілітовано близько 250 тисяч громадян, а понад 100 тисяч осіб так і не дочекалися бажаної реабілітації.

І тільки нещодавно, 2015 році злочини тоталітарного режиму радянської влади були цілковито засуджені спеціальними законодавчими актами. Окрім цього, законодавчо заборонено пропагування символіки комуністичного тоталітарного режиму.

КРИВАВІ ФАКТИ СТАЛІНСЬКИХ РЕПРЕСІЙ

Найбільше жертв переслідувань поховано на Биківнянському кладовищі. Там спочиває близько 20 000 українців, яких розстріляли внаслідок сталінського терору.
Під час репресивних дій проти “ворогів народу” найбільше крові в Україні було пролито в ніч з 18 на 19 травня 1938 року. Тоді у в’язницях Києва від розстрілів загинуло понад 550 осіб.
Найчастіше розстріли проводили на місці поховання. Спочатку це були спеціально виділені земельні ділянки, на яких пізніше облаштовували цвинтарі. Та згодом, коли масштаби терору вже лякали, енкаведисти з метою приховати свої злочини, викопували траншеї у парках, лісах, садах. В ці ями закидали розстріляних та засипали їх вапном.
У 1955 році Комітет державної безпеки створив спеціальну директиву, яка містила конкретні вказівки про повідомлення родичам репресованих. Згідно до цієї директиви родині розстріляних необхідно було повідомляти, що заарештовані померли у в’язниці. Дату смерті вказували до 10 років з моменту ув’язнення. Причини смерті зазвичай вигадували.
Жертв політичного терору зазвичай розстрілювали наганом пострілом у потилицю чи в шийний хребець. Наган – револьвер, що відрізняється точною та безвідмовною дією. Через свою несильну віддачу підходив для проведення масштабних розстрілів.
Терору підлягали не тільки самі «злочинці», але й члени їхніх сімей. Дорослих членів сім’ї арештували, а дітей відправляли до дитбудинків.