ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ
За Батьківщину у боях вмирали
Однаково – дорослі і малі…
За довгі роки ще не розшукали
Усіх могил солдатських на землі.
Розкидані вони у чистім полі,
Десь при дорозі, у розмай-траві…
Могил отих не обминай ніколи:
Поховані у них – для нас живі!
І знову на білому світі найпрекрасніша пора року – весна. І знову, через 77 років ця весна переплітається з буйним цвітом бузку і каштанів та чорним порохом війни.
Для старших поколінь кожен травень відгукується болем у серцях, адже у світлий весняний день вони щемно згадують роки Другої світової війни, свою обпалену юність, важкі втрати рідних і близьких.
8 травня у кожному містечку Європи, у всіх країнах світу відзначають День пам'яті та примирення. 8 травня – це данина пам'яті загиблих, і ми повинні низько схилити голову перед ними. Ми повинні шанувати їхню пам'ять і згадувати їх.
Страшні сліди залишила війна у всьому світі. Лише на території України в руїни та згарища фашисти перетворили чотирнадцять міст і двадцять вісім тисяч сіл.
Котилася війна по нашій рідній землі цілих 1418 днів. Один день війни… Чого він коштував – знає тільки той, хто пережив його, хто переживає його знову і знову все своє життя.
Друга світова війна, у якій загинуло від 50 до 85 мільйонів людей, стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Україна вшановує пам'ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського. Крім того, слабкість, страх і нерішучість західного світу заохочували агресорів до все більшого масштабу злочинів.
Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною стали надзвичайні втрати упродовж 1939-1945 років українців та представників інших національностей, які проживали на нашій землі. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому для нас головне – мир. І ми категорично проти намагань Російської федерації привласнити перемогу над нацизмом. Це спільна перемога десятків країн і народів.
Очевидними є паралелі між подіями Другої світової війни і російсько-української війни початку ХХІ століття. Зараз. Як і в роки Другої Світової війни, українці воюють з жорстоким і цинічним агресором. Тоді біснуватий фюрер узяв у заручники населення великої держави і прагнув до розширення «життєвих просторів» та вирішення «єврейського питання». Він також запевняв про безпеку і про те, що ні на кого не нападе. Водночас спочатку увів війська у демобілізовану зону на Рейні, потім до Австрії, Чехословаччини, врешті-решт війна охопила усю Європу, а жертвами стали десятки мільйонів людей. Сьогодні Путін фактично повністю копіює Гітлера. Говорячи з усіх трибун про миролюбність Росії, він шляхом війни «упокорив» Чечню, потім – Грузію, відторгнення її частини на користь Росії.
Далі були українські Крим і Донбас, пізніше Сирія. Нині ж путінська Росія під надуманими, облудними гаслами посягнула на територію усієї України. При цьому Путін намагається зруйнувати остаточно міжнародну систему безпеки і потенційно загрожує миру у Європі. Чого варті викиди рашистських пропагандистів на контрольованих кремлем ефірах про майбутні вторгнення, захоплення країн Балтії, Польщі, інших європейських держав. Серед «запозичень» путіна як кривавого диктатора і вірного спадкоємця гітлера є і масові насильні депортації, і створення фільтраційних таборів з метою так званих не благодійних. Як і гітлер, путін готовий встелити Європу трупами, аби переділити світ на свою користь.
Те, що творять московські так звані військові на українській землі, є геноцидом Українського народу, свідомим знищенням наших громадян. Цілеспрямовано вчиняючи воєнні злочини, кремлівський режим намагається вирішити «українське питання». Йому потрібна територія України, а не українці на цій території.
Ми не маємо права програти і не програємо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного сусіда-злочинця. Міць наших Збройних Сил є запорукою існування держави, вільного життя кожного з нас.
Агресора необхідно зупиняти в Україні. Та для цього Україні потрібна максимальна допомога : і військова, і гуманітарна, а також посилення санкцій проти Російської федерації. А головне – консолідована позиція європейських та провідних світових держав.
Україна зобов’язана глибоко і остаточно переосмислити історію свого перебування у таких утвореннях, як Російська імперія та Радянський Союз, позбутися усіх імперських міфів, наративів та спадщини. Слід нарешті зрозуміти, що насправді ми і московіти впродовж всієї історії були різними за ментальністю та цінностями, а для росіян усе, що ми цінуємо, завжди було чужим.
Згадаємо сьогодні всіх тих хто в далекому 45-му рятував Батьківщину від окупації і подякуємо тим хто продовжує цю сміливу місію сьогодні.
Ми всі ,з вами, віримо ,що мир неодмінно настане!
Цінуймо життя,єднаймося за ради миру на рідній українській землі.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
