БІЙ ПІД КРУТАМИ
Бій під Крутами — бій, що відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина. Одночасно з ним у Києві розпочалося третє більшовицьке повстання, яке змусило у вирішальний момент розвернути підкріплення, направлене на цей напрямок, на його придушення.
Володимир Ленін та його соратники публічно заявляли, що вони підтримують автономію та самовизначення народів, але з іншого боку, як тільки українці проголосили власну державність у формі УНР, і спробували вийти з орбіти впливу Росії, петроградський Раднарком оголосив війну УНР.
Українське військове командування очікувало основний наступ більшовиків не з напрямку Бахмача, а з полтавського напрямку, тому саме туди скерувало свіжі та найбільш боєздатні підрозділи чисельністю 500 вояків, а натомість до станції Крути відправлено юнаків 1-ї Української військової школи.
Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував трохи більше 500 вояків.
Бій під Крутами був успішним для оборонців української державності — наказ командування було виконано, стрімкий наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії й мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі. Бій під Крутами мав важливе політичне значення. Дозволив завершити переговори в Бересті між делегаціями УНР і країн Четвертного союзу і підписати Берестейський мирний договір – перший мир Першої світової війни, згідно з яким УНР стала суб’єктом міжнародних відносин.
Сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені.
Незважаючи на те, що бій під Крутами не мав визначального воєнного значення, був одним із багатьох боїв в ході неодноразової російської агресії, для українського народу він став символом героїзму і жертовності молодого покоління у боротьбі за незалежність України, символом нескореності духу нашої нації.
Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров'ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишається в історії як символ національної честі… Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмі вище за класові інтереси і, коли постала проблема, без вагань, віддали молоде життя в ім'я волі свого народу.
На похороні в Києві біля Аскольдової Могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».
2006 року на місці бою під Крутами встановлено пам'ятник.
На початку 2012 року на місці дерев'яного хреста на Аскольдовій могилі було встановлено справжній пам'ятник крутянцям: виготовлений із дорогого каменя козацький хрест, у центрі якого висічений тризуб, під яким промовиста і символічна цитата зі святого Євангелія — «Найбільша любов — життя покласти за друзів».
23 серпня 2006 року в Луцьку був відкритий пам'ятний хрест героям Крут.
29 січня 2018 року на Львівській площі у Києві, навпроти Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, відкрито пам'ятник Героям Крут у вигляді кам'яного хреста з викарбуваною датою бою.
Пропонуємо до прегляду фільм про дану трагічну подію за посиланням -https://www.youtube.com/watch?v=CsYnrvW4Sqw&t=91s&ab_channel=UA%3A%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
