Тиждень медійної грамотності триває ЧОМУ ВАЖЛИВО БУТИ МЕДІАГРАМОТНИМ або як виробляти в собі інформаційну «імунну систему»
Інформаційна доба чи то мутує, чи то вже остаточно трансформувалася в еру дезінформації. Найбільш розповсюджена, легкодоступна та водночас затребувана зброя масового ураження у ХХІ столітті — інформація. Не свинцеві кулі, не ядерні заряди, а саме сконструйовані медіамеседжі — зброя номер один в арсеналі так званої гібридної війни. Нам, українцям, це відомо, як нікому добре. Російська пропаганда вкоренила у свідомості чималої частини наших співвітчизників «русский мір» і похитнула територіальні кордони України.
«Інформаційна війна», «пропаганда», «фейк» — терміни, які стали звичними для більшості українців лише за останні сім років. Лише після того, як нас добряче струснули анексією та «градами», українці задумалися про важливість інформаційної безпеки. Це чітко виявило величезний освітній пробіл у нашого не досить медіаосвіченого суспільства.
Медіаосвіта в Україні потрібна не лише для того, щоби протистояти інформаційній агресії. Вона також покликана формувати медіаграмотність і сприяти розвитку громадянського суспільства. Не ототожнюймо українські медіавиклики з однією лише російською машиною пропаганди. Все набагато складніше, і рівень цієї складності з плином часу лише зростатиме.
Фейкові новини, псевдолідери думок, таргетована реклама — усі ці маніпулятивні інструменти є реальністю наших днів.
На жаль, усі ми тією чи іншою мірою споживаємо… фейки. Однак натрапити на маніпуляцію — ще не означає їй піддатися.
Важливо вміти розпізнавати медійну маніпуляцію, на яку наразитися можна будь-де. В оману може вводити і загальнонаціональний телеканал, і місцеве радіо, і газета, і улюблена сторінка в соцмережах.
Саме дефіцит медіаграмотності та критичного мислення в суспільства значною мірою сприяє високій популярності політиків-популістів, які, передусім, комунікують з електоратом і впливають на нього саме через ЗМІ.
Декількох критичних запитань та верифікації інформації вистачить для того, щоб розібратися із середньостатистичною медійною маніпуляцією:
«Хто написав повідомлення?», «Яка його цільова аудиторія?», «Кому вигідна ця інформація?», «Чому це з’явилось саме зараз?», «Яке джерело?», «До чого спонукає цей меседж?», «Чи посилить це чиїсь позиції?», «Чи зручно це використати, щоб відвернути увагу від чогось важливішого?», «Чи містить текст оціночні судження і чи не підміняють вони собою факти?», «Чи містить заголовок категоричні твердження, які неможливо перевірити?», «Чи апелює меседж до ваших емоцій, щоб спонукати вас до дії, зміни ставлення?», «Чи не базується текст на чутках, узагальненнях, упередженнях та стереотипах?», «Чи не вирвана подія з контексту?».
Уміння критично мислити в повсякденному житті — визначальне у ХХІ столітті. Кожному необхідно виробляти в собі інформаційну «імунну систему».
(За матеріалами з інтернету)
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
