Чи підтверджують в даний час право власності на земельні ділянки державні акти, видані до 2002 року?
З таким запитанням дуже часто звертаються мешканці нашої територіальної громади до відділу «Ямпільське бюро правової допомоги» Томашпільського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги.
Насамперед наголошую, що такого роду питання врегульовані Земельним кодексом України, Законами України «Про державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про землеустрій», Порядком ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051.
До 2002 року державні акти на право приватної власності на землю видавалися громадянам відповідно до положень Земельного кодексу, прийнятому в 1990 році. Згідно статті 23 вказаного кодексу право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
У 2001 році був прийнятий новий Земельний кодекс України (далі ЗКУ).
В силу положень пункту 7 розділу Х Перехідні положення ЗКУ громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Таким чином державні акти на право приватної власності на земельні ділянки, видані до 2002 року, являються чинними (дійсними) на сьогоднішній день.
Але на момент видачі державних актів кадастрові номери земельним ділянкам не присвоювалися, державного земельного кадастру не існувало.
У 2011 році прийнято Закон України «Про державний земельний кадастр».
Відповідно до статті 1 вказаного Закону Державний земельний кадастр це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Після набрання чинності вказаним Законом відомості про земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі розробленої документації із землеустрою.
Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Відповідно до пункту 109 Порядку ведення Державного земельного кадастру (далі Порядок) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою:
1) особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
2) власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.
Пунктом 110 Порядку передбачається, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються:
1) заява (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки встановленої форми;
2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації), у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України “Про землеустрій”;
З огляду на вищевказане кадастровий номер земельній ділянці присвоюється за наявності у громадянина державного акта на право приватної власності на земельну ділянку старого зразка (виданого до 2002 року) і технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або ж коли громадянину на підставі рішення органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади розроблена відповідно до вимог чинного законодавства документація із землеустрою.
Громадянам, які мають державні акти, видані до 2002 року, необхідно замовити розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому дозволу Ямпільської міської ради на виготовлення документації із землеустрою не потрібно. З цією метою потрібно укласти договір на виготовлення технічної документації із землеустрою із суб'єктом господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою. Їх перелік можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру України (https://land.gov.ua розділ Сертифікація – Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників).
Коли буде затверджена технічна документація із землеустрою необхідно звернутися до Державного кадастрового реєстратора для проведення державної реєстрації земельної ділянки, додавши до заяви всі необхідні документи.
Отримавши витяг з Державного земельного кадастру, слід провести державну реєстрацію права власності на земельну ділянку шляхом подання документів до Управління надання адміністративних послуг Ямпільської міської ради.
Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підписаний посадовою особою та скріплений печаткою являється документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку.
Для отримання правових консультацій із земельних питань як в усній так і в письмовій формі можна звертатися до Ямпільського бюро правової допомоги за адресою: м. Ямпіль, вулиця Соборна 59, 1-й поверх. Графік роботи Бюро: понеділок-п’ятниця з 9 до 18-ї години (без перерви на обід).
Анатолій Кислий
заступник начальника відділу
«Ямпільське бюро правової допомог
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
