«Вишиванок краса дивовижна» - виставка робіт членів народного аматорського колективу подільської вишивки "Солов'їні вічка" до дня вишиванки.
Споконвіку українські жінки і чоловіки свято шанували одяг, а особливо вишиту сорочку – оберіг, яскравий символ долі українського народу.
Сорочки на щодень вишивали скромно і просто. Святкові - більш ретельно, а весільним приділялась особлива увага.
За допомогою голки і нитки творилися неперервні зразки чудового українського вбрання.
Як вишитий рушник оберігав хату, так сорочка оберігала саму людину від поганих людей, недобрих очей, заздрісних думок. Коли хтось заходив до хати, його погляд мимохідь був спрямований на рушник, на те, яким узором він вишитий, а потім уже на самих господарів. Ту саму роль відігравала і сорочка. Вишивка ніби нейтралізувала "недобрий" погляд чи "зле" око. Тому й була оберегом людини чи оселі.
Сорочку вишивали і дарували не будь-кому, а особливо близьким, рідним: дитині, братові, батькам, чоловікові.
Вишивала сорочку дівчина своєму нареченому, майбутній свекрусі. Дружина вишивала сорочку для чоловіка, сина. Коли чекали когось із далекої дороги - починали вишивати сорочку, шоб та людина швидше повернулася.
Вишита сорочка – оберіг, яскравий символ долі українського народу.
Секрети крою та таємниці узорів вишивання ви зможете дізнатись завітавши до Ямпільського музею образотворчого мистецтва, до народного аматорського колективу подільської вишивки «Солов'їні вічка».
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
