ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ – ПАНТЕЛЕЙМОНА СОБКА, ЄВГЕНІЯ БАТРИНАКА, ПАВЛА УМАНЦЯ ТА ВАСИЛЯ ЧОРНІЯ
Сьогодні річниці загибелі захисників України, що стояли на захисті України від повномасштабного російського вторгнення.
Чотири Герої!
Чотири втрачені життя!
Чотири скалічені родини та долі!...
Собко Пантелеймон Юрійович - 23-річний кадровий військовослужбовець ЗСУ, морський піхотинець, головний корабельний старшина МБАК «Кременчук» – качківчанин, загинув у Маріуполі 23 квітня 2022 року в страшних жорновах боїв. Указом Президента України від 4 квітня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня – за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Баринак Євгеній Іванович – 26-річний військовослужбовець ЗСУ, стрілець-санітар механізованого відділення-бойової машини механізованого взводу, михайлівчанин, загинув поблизу села Богданівка Донецької області 23 квітня 2023 року внаслідок артобстрілу. Солдат Євгеній Батринак боровся з ворогом у зоні АТО з 2019 року, а з 25 лютого 2022 року мобілізувався на фронт під час повномасштабного вторгнення.
Уманець Павло Леонідович – 40-річний кадровий військовослужбовець ЗСУ, лейтенант, командир взводу протитанкових керованих ракет стрілецького батальйону, ямпільчанин, загинув поблизу населеного пункту Невельське Донецької області 23 квітня 2023 року. Лейтенант Павло Уманець боровся з ворогом у зоні АТО з 2014 року, мав поранення, а з 26 лютого 2022 року мобілізувався на фронт під час повномасштабного вторгнення.
Чорній Василь Михайлович – 53-річний військовослужбовець ЗСУ, молодший сержант, стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу, загинув поблизу населеного пункту Невельське Донецької області 23 квітня 2023 року. Василь Чорній став на захист рідної землі з вересня 2022 року.
Війна безжально забирає життя найкращих синів. Вже виплакані ріки сліз великої української родини за нашими захисниками, які відходять у вічність молодими, у розквіті сил. Україна-мати у чорній хустині. Зодягнена у жалобу та скорботу і вся наша Ямпільська територіальна громада. Від болю та сліз розривається серце. Але ми вдячні за захист - ми пам’ятаємо кожного загиблого захисника! Кожного Героя!
Царство небесне вам, світлі воїни та вічний спокій!
Розділяємо з рідними скорботу та біль втрати.
Над могилою майорить,
Синьо-жовтий стяг…
Він прохожим кричить:
Тут поховано – бійця…
Людину, що покинула дім,
Одягнула «піксель», взула берці,
Маючи незламність в душі –
Та сміливість у своєму серці!
Людину, яка пішла в окопи,
За тебе, за мене, за народ!
Не тікаючи за кордони,
І не чекаючи нагород…
Людину, яка залишила сім’ю,
І серед бойових побратимів,
Казала молитву святу:
«Я тут, щоб там було тихо…»
Людину, яка стояла до кінця,
Вірила в Правду та Бога,
Віддала своє одне життя,
Щоб мільйони мали Перемогу!
автор - Аля Квітуча.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
