ПОПРОЩАЛИСЬ З ГЕРОЄМ...
..."Коли під вечір ти побачиш, мамо,
На небі зірку- то є я, твій син.
Пробач, що я пішов зі світу рано...
Пробач, що був у тебе я один.
Ти не журись, не плач, я не сумую.
Таких, як я - тут тисячі зірок.
І ми усі співаєм "Алілуя"
За мир, за Україну, за народ"...
У п'ятницю, 10 червня 2022 року, у м. Вінниці провели в останню путь захисника України, героїчного прикордонника Слободянюка Максима Валерійовича, який загинув 12 травня на території заводу "Азовсталь" під час авіаційного бомбардування.
Слободянюк Максим народився у м. Ямпіль Вінницької області 23 липня 1990 року. Навчався у Ямпільській школі художньо-музичного профілю.У 2004 році переїхав з батьками до Вінниці, де продовжив навчання у ЗОШ №28.
З дитинства, мріючи стати військовим, Максим закінчив Національну Академію державної прикордонної служби ім. Б.Хмельницького і з 2015 року розпочав службу прикордонника в різних містах на Сході України та в зоні АТО. У 2020 році Максима призначають у м. Маріуполь старшим оперуповноваженим з транскордонної злочинності ГОРВ першого прикордонного загону Донецької області та присвоюють звання капітана.
З самого першого дня, Максим разом з усіма прикордонниками став на захист Маріуполя, а потім і "Азовсталі". Вони , як новітні кіборги, стояли там на смерть. Їх нічого не могло зламати. Вони витримали б.. Але не витримав бетон...того шквалу бомб, який оскаженілий ворог безперервно кидав на "Азовсталь". На 78-й день оборони Максима не стало. Він не дожив до виводу воїнів із території заводу 4 дні...
Відважний син України, він мав плани на майбутнє, щасливу родину, дружину, сина, друзів, але проклята війна відібрала його у них. А він віддав за них найцінніше - своє життя.
...Живим коридором, стоячи на колінах, проводжали в останню дорогу свого захисника, Максима Слободянюка його друзі, однокласники, побратими, вінничани та ямпільчани.
На мітингу під час прощання з Героєм, з болем і сумом, від близьких людей, від імені обласної військової адміністрації звучали слова співчуття і підтримки.
Командир Могилів-Подільського прикордонного загону полковник Соколовський Сергій Леонідович передав батькам Максима державний прапор України зі словами вдячності за те, що вони виховали мужнього воїна, справжнього Героя, який віддав своє життя за Україну і став її кращим сином.
... Кожен загиблий воїн - це болючий шрам на душі кожного українця.
Ми ніколи не забудемо, не маємо права забути тих, хто воював за нас і віддавав своє життя за наше мирне небо.
Світлий спомин про відважного прикордонника Максима Слободянюка, який віддав своє молоде життя за кращу долю України, за безхмарне небо свого сина і усіх українських дітей, навіки залишиться в наших серцях. Адже Герої не вмирають!
Вічна пам'ять та царство небесне Захиснику України!
